+38 (044) 593-88-26 +38 (067) 548-20-65
+38 (044) 593-88-27 +38 (067) 473-40-83
Передзвонити
Продукція Акустичні системи Проектування Інструкції з монтажу Більше про звукоізоляцію Документація

Рекомендації щодо проектуванню віброізолюючих конструкцій


Проектування віброізолюючих конструкцій зводиться до вибору конструктивної схеми віброізоляції, вибору типу і параметрів віброізоляторів за відомою номенклатурою (рідше їх розраховують і проектують), вибору конструкції підлоги на пружній основі (якщо вона потрібна), розрахунку ефективності прийнятої конструкції (віброізоляції).

Всі розглянуті віброізолюючі конструкції знижують передану на фундамент вібрацію тільки на частотах, що перевищують основну частоту власних вертикальних коливань 12(резонансну частоту) системи, що складається з машини, встановленої на віброізолюючій основі. При виборі віброізолюючих конструкцій виходять з вимоги

144

де 1454  — робоча частота машини (обладнання), Гц, – це частота обертів на секунду для машин з обертовими частинами (насоси, вентилятори), число ходів в секунду машин зі зворотно-поступально рухомими частинами (поршневі компресори).

Якщо жорсткість опорних зв’язків (трубопроводів, гнучких вставок тощо) не більше половини жорсткості віброізоляторів, то можуть бути обрані віброізолятори і спроектована віброізолююча конструкція. В іншому випадку необхідно враховувати жорсткість неопорних зв’язків – вибір віброізоляторів і самої віброізолюючої конструкції стає більш складним.

При віброізоляції машин з робочими частотами менше 18 … 20 Гц слід застосовувати пружинні віброізолятори. При більших робочих частотах можна використовувати як пружинні віброізолятори, так і пружні прокладки з еластомерного матеріалу. Пружинні віброізолятори, з меншою частотою, забезпечують більшу віброізоляцію на низьких частотах, ніж інші види віброізоляторів з еластичних матеріалів. Однак останні на середніх і високих частотах більш ефективні, оскільки хвильові резонансні явища, що погіршують віброізоляцію, в них наступають на більш високих частотах, ніж в пружинах і, крім того, менш виражені через істотно великі внутрішні втрати енергії.

Плаваючі підлоги без спеціальних віброізоляторів можна використовувати тільки з обладнанням, що має робочі частоти більше 45 … 50 Гц. Це, як правило, невеликі машини, віброізоляція яких може бути забезпечена і іншими способами. Ефективність підлог на пружній основі на таких низьких частотах невелика. Тому застосовують їх тільки в поєднанні з іншими видами віброізоляторів, що забезпечує високу віброізоляцію на низьких частотах (за рахунок віброізоляторів), а також на середніх і високих (за рахунок віброізоляторів і плаваючої підлоги). Стяжка плаваючої підлоги повинна бути ретельно ізольована від стін і несучої плити перекриття, так як утворення навіть невеликих жорстких містків між ними може суттєво погіршити її віброізолюючі властивості. Тому при конструюванні плаваючої підлоги передбачають заходи, що попереджають просочування бетону в пружний шар при виготовленні підлоги. У місцях примикання плаваючої підлоги до стін необхідний шов з нетвердіючіх матеріалів, який не пропускає воду.

При лінійних розмірах стяжки плаваючої підлоги більше 8 … 10 м з метою запобігання розтріскування бетону рекомендується виконувати розділові шви, які не повинні проходити поблизу місця встановлення інженерних агрегатів. Великі агрегати слід розташовувати в центрі окремих плит, на які швами розбивається вся стяжка плаваючої підлоги. Конструкція плаваючої підлоги повинна забезпечувати її несучу здатність на дію статичного навантаження від устаткування. Приклад конструкції звукоізоляційної плаваючої підлоги показаний на мал. 4.

articles_2

Мал. 4 Принципова схема пристрою звукоізоляційної плаваючої підлоги

  • 1 – стіна будівлі;
  • 2 – невисихаючий герметик;
  • 3 – спінений поліетілен Texsilen Plus товщиною 20 мм;
  • 4 – гідроізолюючий шар поліетілену;
  • 5 – бетонна стяжка товщиною 80 мм, армована металевими конструкціями;
  • 6 – плита перекриття;
  • 7 – технологічний деформаційний шов (виконується в разі необхідності).

За рахунок установки інженерної машини на залізобетонну плиту досягається зниження рівня коливань самої машини і збільшується її стійкість на пружинах. На низьких частотах навіть при незмінному значенні  можливо невелике збільшення віброізоляції за рахунок розділення різних просторових форм коливань машини, встановленої на віброізоляторах, яка не враховується в одновимірній розрахунковій схемі. Однак у звуковому діапазоні частот в цілому віброізоляція помітно збільшується за рахунок зростання імпедансу віброізольованої установки.

При використанні фундаментних залізобетонних плит в окремих смугах частот може бути і зниження віброізоляції. Це відбувається у випадках, коли через збільшення маси віброізольованої установки і застосування великих пружин октавна смуга, в яку потрапляє перша хвильова резонансна частота пружин, і з якої починається «провал» віброізоляції пружинами, зсувається на октаву вниз. Тому краще встановлювати інженерний агрегат на пружинні віброізолятори менших номерів (при їх більшій кількості), ніж великих (їх потрібно менше), оскільки у останніх раніше починається спад віброізоляції.

У звуковому діапазоні частот залізобетонні плити краще працюють, якщо (при заданій масі) вони мають мінімальні розміри в плані, але більшу товщину. Для підвищення акустичної віброізоляції не слід робити великих в плані залізобетонних плит, на яких встановлюють відразу кілька машин – наприклад, основний і резервний насоси. Залізобетонну плиту встановлюють також в тих випадках, коли жорсткість підходящих до машини трубопроводів з гнучкими вставками порівняна або перевищує загальну жорсткість віброізоляторів, які знадобилися б для встановлення машини без цієї плити. Таке положення може мати місце, наприклад, при віброізоляції насосів. За рахунок установки залізобетонної плити збільшується загальна маса віброізольованої установки і знижується частота її власних коливань, оскільки зменшується вплив жорсткості приєднаних трубопроводів. В результаті, додатково до сказаного вище, досягається збільшення віброізоляції і на низьких частотах. У ряді випадків жорсткість приєднаних до машини трубопроводів з гнучкими вставками виявляється настільки великою, що вона взагалі не може бути віброізольованою без установки залізобетонної плити.

При влаштуванні масивних віброізольованих основ необхідно враховувати наявність внутрішніх віброізолюючих елементів у вентиляційному і компресорному устаткуванні. У цих випадках внутрішні віброізолюючі елементи рекомендується шунтувати за допомогою різьбових або гвинтових з’єднань.

Вгору